Експерти коаліції «Енергетичні реформи» презентували річні підсумки реформ в секторах енергетики та довкілля за результатами дослідження «Україна та Угода про асоціацію: новий сезон».
Ключові слова:
- Невизначеність умов транзиту російського газу в 2020 році;
- Дискримінаційний режим поставок на газовому ринку;
- Безготівкова псевдомонетизація;
- Фінансова нестабільність Гарантованого покупця на ринках електроенергії
- Національний план скорочення викидів без фінансової основи;
- Ризики для незалежності НКРЕКП.
Презентація відбулася під час круглого столу «Реформи в енергетиці та довкіллі. Підсумки 2019 року», в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію» за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду «Відродження».
ГАЗ
Зміни відбулися як на конкуретному, так і на регульованому сегментах газового ринку.
- Започатковано добове балансування;
- Хоч і в “турбо-режимі”, але на фінішній прямій відокремлення незалежного оператора ГТС;
- Регулятор наполегливо працював над впровадженням європейських мережевих кодексів;
- Уряд запровадив нові підходи до визначення цін для населення і ТКЕ, що наблизило їх до ринкових;
- Дискримінаційний режим поставок не дозволяє побутовим споживачам легко змінювати постачальника.
«Ключовим фактором невизначеності залишається питання транзиту російського газу після 2020 року. Переговори з даного питання розгорнулися як в економічній, так і політичній площині, що створює суттєві ризики для України», – наголосив експерт коаліції «Енергетичні реформи», директор з досліджень «ДІКСІ ГРУП» Роман Ніцович.
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Експерти «Енергетичних реформ» вважають, що найбільш знаковими подіями 2019 року був запуск монетизації житлових субсидій і пільг, а також початок прийому заявок Фондом енергоефективності.
«Протягом кількох років уряд не міг прийняти політичного рішення про монетизацію соціальної допомоги. Сьогодні 95% субсидіантів отримують монетизовану субсидію, з пільгами ситуація значно гірша. Ми закликаємо уряд повністю відмовитися від так званої безготівкової монетизації, чи псевдомонетизації, і повністю забезпечти реальну грошову монетизацію житлових субсидій та пільг», – наголосила експертка коаліції, координаторка енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА» Тетяна Бойко.
Створений урядом Фонд енергоефективності лише на третьому році свого існування розпочав прийом заявок від ОСББ. За оперативними даними, на сьогодні до Фонду подано 13 заявок. Такі темпи реалізації енергоефективних заходів експерти вважають недостатніми.
ДОВКІЛЛЯ
У сфері охорони довкілля у 2019 році були зроблені окремі кроки в напрямках якості атмосферного повітря, промислового забруднення, охорони природи. Проте імплементація відповідних директив не завершена:
- Бракує базового законодавства щодо впровадження інтегрованого дозволу;
- Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок не має належних фінансових інструментів для його практичної реалізації;
- Створення спеціальних природоохоронних територій відповідно до Пташиної директиви потребує спеціальних двосторонніх домовленостей між Україною та ЄС.
«Велика увага нового уряду до питання відкритості даних дає надію на прогрес у сфері доступу до екологічної інформації.», – зауважила експертка коаліції «Енергетичні реформи», голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич.
НАФТА
За підсумками 2019 року якнайшвидшого вирішення потребує питання вибору моделі створення нафтових резервів та ухвалення нормативно-правових актів, що врегулюють механізми формування резервів, умови їх зберігання, розблокування (використання) та оновлення.
«Відтоді як працює новий Кабінет Міністрів, не ухвалено жодного нормативно-правового акту, спрямованого на реалізацію міжнародних зобов’язань України в нафтовій сфері. За відсутності в Україні наступності в діях урядів, це означає фактичний зрив встановлених термінів виконання завдань, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, зокрема, в частині імплементації у вітчизняне законодавство вимог Директив 2009/119/ЄС, 99/32/ЄС, 94/63/ЄС і 94/22/ЄС», – наголосив експерт коаліції «Енергетичні реформи» Геннадій Рябцев.
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ ТА БІЗНЕС-КЛІМАТ
Для інвесторів 2019 рік був насичений реформами в різних галузях економіки, зокрема завдяки запуску ринків електроенергії, зменшенню різноманітних точкових бар’єрів та вдосконаленням процесів у сфері монетарної, фінансової політики та сфері державних закупівель.
Наразі потребують вирішення питання:
- Фінансової стабільності Гарантованого покупця;
- Ефективності механізму PSO;
- Запуску ринку додаткових послуг;
- Запуску аукціонів як на підтримку ВДЕ, так і на будівництво нової генеруючої потужності;
- Розмірів «зелених» тарифів;
- Ціни на електроенергію для промислових споживачів та населення;
- Законодавчого регулювання статусу енергетичного регулятора НКРЕКП, у контексті рішення Конституційного суду.
Експертні висновки ґрунтуються на результатах регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля. Учасники шести робочих груп є відповідальними за експертизу та надають найновішу інформацію про реформи та відповідні аналітичні продукти.
До складу коаліції входять: громадська організація «ДІКСІ ГРУП», громадянська мережа «ОПОРА», всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» та асоціація «Європейсько-Українське агентство».
Результати регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля, а також аналітичну записку «Створення нафтових резервів: годі зволікати» можна знайти на офіційному сайті коаліції «Енергетичні реформи»