Сторінка споживача. Що сталося у вересні 2017?

Коаліція експертів “Енергетичні реформи” розповідає про вересневі події в енергетиці для кожного, хто хоче розуміти їх реальний вплив. 

Уряд “заморозив” ціни на газ для населення до весни, в очікуванні позитивних результатів монетизації субсидій.

Щоб уникнути підвищення цін на газ для населення на 17,6%, уряд змінив період розрахунків таким чином, щоб підвищення склало лише 5,6%, а поточні ціни не переглядалися.

 

Але проблема полягає в тому, що без регулярного оновлення цін – як у бік збільшення, так і в бік зменшення – жоден альтернативний постачальник не зацікавлений продавати газ населенню і тепловикам. А це значить, що українці ще не скоро позбудуться монополістів – регіональних збутових компаній і “Нафтогазу” – і не зможуть вільно обирати постачальника.

 

Проходження опалювального сезону викликає занепокоєння, але ситуація контрольована.

Частина теплопостачальників – міських теплокомуненерго – не підписали угоди на отримання газу від НАК “Нафтогаз України”. Причина – у боргах за минулі періоди. Це означає, що залежне від таких постачальників населення в будь-який момент може лишитися без опалення.

 

Крім того, після 26 листопада у складі ключового органу, що регулює ціни й тарифи в енергетичному секторі, – НКРЕКП залишиться лише 2 із 7 членів. Відтак, регулятор не зможе ухвалювати рішення, бо для цього потрібен кворум із чотирьох осіб.

 

Ця проблема виникла, оскільки Верховна Рада, Кабмін і Президент вчасно не делегували своїх представників для створення спеціальної Конкурсної комісії, яка мала відібрати нових членів НКРЕКП. Враховуючи, що відсутність кворуму припаде на опалювальний сезон, то існують серйозні ризики для роботи енергосектору взимку.

 

Місцевим громадам варто бути готовими захищати своє фінансування у 2018 році.

З 1 січня 2 % рентної плати від видобутку нафти й газового конденсату, за законом, має спрямовуватися до обласних, 2 % – до районних і 1 % – до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку природних ресурсів. Якщо видобуток вуглеводнів здійснюватиметься на території об’єднаних територіальних громад, до їхнього бюджету має надходити 3 % рентної плати.

 

Водночас, з 2017 року Уряд передбачив зарахування до місцевих бюджетів 13,44 % акцизного податку з вироблених і ввезених нафтопродуктів, а також щоденний розподіл цієї частки між громадами, виходячи з фактичних нарахувань із роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим нафтовим газом на їх території.

Експерти звертають увагу громад на ризик того, що надходження підуть збитковим суб’єктам обласного чи районного підпорядкування. Тому організаціям громадянського суспільства радять домогтися спрямування коштів за користування надрами та роздрібну реалізацію нафтопродуктів виключно на потреби громад, на території яких здійснюється відповідна діяльність.

 

Щоб навести лад на ринку палива, кожен має контролювати продавців на предмет виконання правил.

Найперше, вимагати від операторів АЗС надавати інформацію щодо фактичних цін на паливо, факторів, що впливають на них, а також повних, точних, правдивих відомостей щодо позначення автомобільних бензинів (у тому числі екологічного класу та вмісту біоетанолу), дизельного палива (у тому числі позначення кліматичного періоду, екологічного класу та вмісту естерів жирних кислот) й скрапленого нафтового газу (пропан-бутану автомобільного).

Також найменш захищеним громадянам варто контролювати, щоб скраплений нафтовий газ (пропан-бутан), придбаний у визначених місцевою владою обсягах на спеціалізованих аукціонах за цінами, нижчими, аніж ринкові, спрямовувався безпосереднім споживачам, а не пропонувався недобросовісними підприємцями як пальне для автомобілів.

 

“Теплі кредити” поки не гріють

Програма з підтримки енергоефективних заходів «теплі кредити» є досить популярною серед населення. Однак, із серпня 2017 року для співввласників багатоквартирних будинків (ОСББ) програму було призупинено тому без брак коштів,  передбачений урядом обсяг виявився недостатнім.

 

На 2018 рік на програму виділено лише 400 млн грн, але цих коштів занадто мало. При тому для ОСББ взагалі передбачено лише 22,7 млн грн. Це означає, що співвласники багатоквартирних будинків, які створили ОСББ, зможуть отримати кошти на енергоефективні заходи у будинку лише протягом кількох місяців. Тим паче, у програмі передбачено, що лише 200 будинків зможе скористатися програмою. Громадськість звернулася як до Уряду, так і до народних депутатів з проханням збільшити обсяг фінансування у 2018 році. Народний депутат О.Домбровський вже звернувся до профільного комітету Верховної Ради, щоб у другому читанні держбюджету на 2018 рік збільшити обсяг фінансування програми у розмірі 1,9 млрд грн.

 

Громадяни зачекались на ефективний інструмент оцінки впливу на довкілля

Прийнятий у травні 2017 року парламентом Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” матиме позитивний вплив на здоров’я і добробут людей. Проведення оцінки впливу на довкілля дасть змогу виявити шкідливий вплив планованої господарської діяльності на довкілля та здоров’я населення, і, відповідно запобігти чи мінімізувати такий вплив. Проте, закон потребує підготовки низки нормативно-правових актів для того, щоб запрацювати в реальному житті, а не лише пропонувати гарні положення на папері. Власне у жовтні Мінприроди оприлюднило три таких перших документи.

Для громадян найбільш важливими є порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля та Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Це – ті два інструменти, які можуть дати реальні можливості громадянам знати та висловити свою думку про плановані проекти господарської діяльності, які матимуть вплив на довкілля, зокрема й безпосередньо там, де вони живуть. Це також може створити можливості ефективно виявляти свою активну громадську позицію – брати участь в громадських обговореннях наслідків пропонованої діяльності. Не менше значення матиме й функціонування Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, оскільки це означає доступ до інформації про вплив тої чи іншої діяльності, яка може зачепити конкретного громадянина і вплинути на стан довкілля.

Поділитися