Експерти закликають до послідовного продовження реформ в секторах енергетики та довкілля

Оцініть статтю
(оцінок: 1, середнє: 5.00 із 5)

Поділіться Вашою думкою з нами

У 2018 році Україна продовжила виконувати зобов’язання в рамках Угоди про Асоціацію в секторах енергетики та довкілля, при цьому найбільші затримки зафіксовано на етапі впровадження вже прийнятих рішень. 2019 рік, в свою чергу, несе ризики подальшого гальмування реформ, а також актуалізацію безпекових питань – транзиту газу та енергопостачання прифронтових районів. Такі висновки озвучили експерти коаліції «Енергетичні реформи» в рамках презентації дослідження «Україна та Угода про Асоціацію: нескінченний ремонт» 18 квітня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі.

На порядку денному реформ в газовому секторі залишаються регульовані ціни для населення і виробників тепла, а також відокремлення оператора ГТС від НАК «Нафтогазу». В обох питаннях експерти закликали уникати популізму та прагнути більш конкурентної роботи ринку. «Крім тарифів та «анбандлінгу», політичні зміни в Україні можуть вплинути на тристоронні переговори щодо транзиту газу. Тут важливо не допустити послаблення позицій, а навпаки – підсилити їх через послідовне продовження реформ. ЄС тут іде назустріч Україні – як через зміни до Газової директиви, які ускладнюють шлях «Північному потоку-2», так і через оновлення додатку Угоди про асоціацію,» – наголосив експерт в газовому секторі Роман Ніцович.

За словами Світлани Голікової, яка розповідала про електроенергетичну сферу, у 2018 році практично закінчено формування законодавчої бази для запровадження нового ринку електроенергії, з 2019 року почав працювати роздрібний ринок електроенергії. «Основним завданням на 2019 рік є відкриття ринку для усіх учасників, розв’язання та реструктуризація боргів», – зауважила експертка.

Тетяна Бойко, керівниця програм Громадянської мережі ОПОРА, розповіла про те, що у сфері енергоефективності відбулись наступні позитивні зміни: запроваджено систему енергетичної сертифікації, зафіксоване стрімке зростання ринку енергосервісу, розпочалася верифікація і підготовка до монетизації субсидій. «З позитивних новин є створення наглядової ради Фонду енергоефективності, ми знаємо, що вже чотири роки створюється цей Фонд і нарешті наглядова рада почала роботу», – відзначила Тетяна Бойко. Найбільшим викликом експертка назвала ухвалення проекту закону «Про енергетичну ефективність», якнайшвидше досягнення 100% комерційного обліку теплопостачання, повний запуск Фонду до кінця 2019 року, а також налагодження механізму монетизації субсидій для населення до наступного опалювального сезону.

Якщо говорити про прогрес у сфері довкілля, позитивним зрушенням стало прийняття оновленої Національної стратегії екологічної політики, яка містить 30 конкретних цільових індикаторів до 2030 року. Важливим кроком для виконання екологічних положень Угоди про Асоціацію став також початок реформування у сфері якості атмосферного повітря та промислового забруднення. Зі слів експертки Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталії Андрусевич,  основним пріоритетом на 2019 рік є розробка фінансового інструменту для впровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок.

Геннадій Рябцев, експерт коаліції «Енергетичні реформи», розповів, що в 2018 році було ухвалено декілька важливих рішень, спрямованих на виконання міжнародних зобов’язань у нафтовій сфері. «В першу чергу це підписання закону, що спростив виконання робіт з освоєння нафтогазових родовищ, це і затвердження нового порядку з розпорядку геологічною інформацією. Одним з плюсів також є посилення контролю обігом авіаційного пального, також запровадження ліцензування діяльності з виробництва та зберігання нафтопродуктів», – повідомив експерт. Разом з тим, Геннадій Рябцев зауважив, що до негативних тенденцій в нафтовій сфері можна віднести ігнорування директив щодо якості та безпеки пального, а також затримка з розглядом та ухваленням законодавства щодо стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів.

У секторі бізнес-клімату директор асоціації «Європейсько-Українське енергетичне агентство» Олександра Гуменюк відзначила позитивні зміни в регуляторній діяльності, валютному регулюванні, законодавчій активності. Також, в контексті боротьби з корупцією, ухвалено закон про Вищий Антикорупційний Суд. «Його фактичне створення має завершитись у 2019 році, і це означатиме завершення формування вертикалі антикорупційних інституцій в Україні,» – зауважила експертка. Важливим пріоритетом лишається також оцінка існуючих механізмів підтримки компаній за рахунок державної допомоги Антимонопольним комітетом.

 

Із повною версією дослідження «Україна та Угода про Асоціацію: нескінченний ремонт» можна ознайомитися за посиланням: http://enref.org/books/